“ПЕРЕВОРОТ” 2005 года
Восени 2005-го року відносини Юлії Володимирівни і Віктора Андрійовича зайшли в глубокий і безнадьожний тупік. Тоді ще діяли “перехідні положення” Конституції і Ющенко міг власноруч відправити Тимошенко у відставку, без згоди Верховної Ради. І розумів, що скоро такої можливості в нього вже не буде… Ще він понімав, що якщо він з Юльою не покончить в найближчі пару тижнів, то вона з ним покончить в найближчі пару часов…
Відносини між Тимошенко і Ющенко тих часів можна описати фразою з Андрієнка (“Жизнь замечатєльний людєй” – “Шоу довгоносиків”): “Оні друг с другом ладили, но редко и злобно”… Якщо чесно, то я був на стороні Юлі. І не тому, що я був “юлін”… Просто, Ющенко оказався “нехорошим чєлавєком”, м’ягко говоря… В мене є куча історій про мімікрію Ющенка-президента, ну я не хочу про це говорити з етичних міркувань, бо то буде непорядно…
Якогось там вересня (гуглить неохота) Юля поїхала до Ющенка для окончатєльного вияснєнія отношеній. Я її ждав-ждав в Кабміні, але потім поїхав додому, бо було вже сильно пізно…
Вона подзвонила близько півночі (як обично) і протрубіла “общий збор”. Спочатку були плани зустріться на Лесі Українки, в старому штабі БЮТ. Але потім вирішили, що там нас будуть прослуховувать і треба якесь інше місце. Вирішили – на дачі голови СБУ - у Турчинова, на початку київської дамби.
Я почекав на площі Лесі Українки Миколу Томенка, який скромно приїхав на таксі моделі “Ланос” і потім нас звідти забрав Анатолій Семінога (був такий депутат в БЮТі). Семінога був на новому БМВ, щоб прілічно вигляділо, бо що це нахуй за м’ятєж – на Ланосі? – Сміх один…
Дача Турчинова. Ночь… Свєчі, шампанське… (ладно брешу, шампанського не було, і свічей тоже)…
Присутні м’ятєжніки: Юля (прем’єр), Турчинов (глава СБУ), Томенко (віце-прем’єр), Терьохін (міністр), Гриценко (міністр оборони), Юля Мостова (редактор “Дзеркала тижня”, дружина Гриценка), Піскун (генпрокурор), я (керівник прес-служби Кабінету міністрів), Петро Якобчук (мій давній товариш і заступник по прес-службі)…
Перед сложними переговорами я пішов в туалєт і обнаружив там… холодільник… Я не зміг утриматься, щоб його не відкрить (натура така, злодєйська)… В холодільнику одиноко стояла бутилка мексиканського пива “Корона”. Це мене здивувало, бо Турчинов не п’є… Мабуть, думаю, главі СБУ положена бутилка “Корони” раз в тиждень по занімаємому положенію. То я пиво випив, а бутилку викинув у вікно, в якийсь єльнік…
Юля розповіла про розмову з Ющенком. Судя по звіту Юлі, Ющенко, не смотря на своє трипільске походження – не міг без руського мату двох слів связать… Його вимоги були такі: прекратить всі прес-конференції, інтерв’ю і виступи. Публічно покаяться і підтримать курс президента (хоча що воно за курс такий – було не понятно нікому), оголосить про відставку Томенка Терьохіна і Турчинова…
До їх честі всі вони були згодні на відставку… Періодично до мене на мобільний дзвонив Михайло Юр’євич Бродський, який тоді належав до нашої команди і требував всіх “Мочить”… Перш за все Ющенка… Не в фізичному смислі, понятно…
Судя по звукам з мобільного, Михайло Юр’євич їв морожино на берегу моря і слухав пісню “Воларе-Кантаре”…
Далі я напишу продовженя пізніше, бо мені треба їхать на якусь важну зустріч…