Є,,, сиджу я значить в тбілісо у ресторані, нікаго нє трогаю. С тарінні стєни, рядом хлібна піч, з якої час від часу достають смачний шоті. Заєбись короче сдєлано.

Пьу чачу, пьу віно, їмо сир усілячиський там й мнясо.
І тут треба зробити ремарку, шо я трохи заміршавив за час подорожі - перестав голитися і трохи став схожим на грузіна...
І ось підходить якесь чмо і каже: Пересядьтє в інший зал, бо в мене тут встрєча зараз будєт з іностраннимі людьми.

Я такий піднімаю очі, і шоп ви думалі - стоїть такий собі Бубка і вижідательно так на мене споглядає. Світ таки маленький.

А я йому- не раніше, ніж ви, Сергію Назаровичу, повернете гроші Родовіда та НОКу.

До чого це тут я? Так він же теж кіно полюбляє на язикє, напевно. ..