харашо пише дідусь))) многа буквів, для тих в кого релігія не позволяє читати це в мордокнизі ))
Скрытый текст:
Політінформація. Хвилинка щирості (предупреждаю – літер багато, хто лінуєцця, краще не читать)
Дєдушка зорко наблюдая за міровими процесами не забуває поглядувать і за настроєні ями в стройних рядах небайдужих громадян. С удовлетворенієм хочу отметіть високий рівень гражданской активності та заінтересованості международними ділами, яким дєдушка уділя стільки уваги. Дідові пости читаюцця щоразу більшою кількістю громадян, за шо дєдушка іскреннє всім без виключення прізнатєлєн. К слову сказать, дід вніматєльно ізуча сторінки всіх кандидатів у френди. Тому для мене ви не безлика маса – за кожним лайком чи коментом я бачу людину з її талантами, хвилюваннями, сумнівами і сподіваннями. Перед тим як відповісти на якийсь комент стараюся побачити конкретну людину, щоб найти ті слова, які я б сказав при особистому спілкуванні. Може не всігда так получаєцця, но дід стараєцця. І я щиро тішуся з того який у нас прекрасний, розумний, мужній і мудрий народ. За лайками дід ніколи не ганявся – ето мелкоє тщеславіє йому нє прісуще. Для Свирида Опанасовича важно другоє – помогти людям краще понять шо воно в світі відбуваєцця, шо насправді означають ті ілі іниє собитія, а тим самим попередити ознаки разброда і шатанія. Бо щас, як нікада раньше, ми маєм бути сконсолідовані і тверді. Время ж воєнне.
Шото дід забалакався, пора переходить до того, шо хтів сказать с самого начала.
Ітак. На мордокнижці дуже розповсюджені настрої шо дето-хтото нас сліває, шо нас прєдали, шо нікому вірить ніззя. Кажецця шанований дєдушкою Карл Волох порівняв ці настрої з психологією селянина, який прибувши з товаром на ярмарку в кожному «городському» бачить найобщика. Да, в силу певних подій Україна вийшла щас на авансцену світової політики. Так нема чого тушувацця і дьоргаться, шо нас обязатєльно должни висміять і освистать, а затєм Хуйло запакує Україну в брудний мішок і утащить в Кацапстан. В Хуйла кишка тонка нас слопать. А в ситуації, в яку він сам себе загнав, його шанси перемогти дорівнюють нулю цілих хуй десятих.
В чому заклечається дідова впевненість у нашій перемозі.
В тому шо у Хуйла вообще немає привабливих для українців ідей, які б могли розколоти наш народ. Пиздуваті і антиісторичні рассужденія о русском міре викликають в подавляющого большинства українців желаніє стрілять із огнємьота і кидаться гранатами.
У Лєніна, скажем, задача була проще. Він заявляв, що всі нації рівні, національна гордость велікоросов – хуйня, українцям говорив разні компліменти і помагав проводити українізацію, а саме главне і вкусне (ням-ням) обіщав рівність і справедливість. І то українці не дуже купувалися на ету хуйню і здорово воювали з москалями. Но не всі. Бо був разброд і шатаніє. Ніде правди діти було серед українців до хуя щирих прихильників більшовицьких ідей. Я вже не кажу про всяких доморощених отаманів, які більше пиздили друг друга, чим справжніх ворогів народу. Було багато селян, яким як сказали, що дамо землю, то вони і припинили боротьбу та поверталися додому орати, сіяти і ростити діток.
А шо в Хуйла? А ніхуя. Кроме набора імперських штампів, срок годності яких вийшов ще у ХІХ столітті. Для ватників они підходять, но їх оказуєцця не так багато і на них далеко не заїдеш.
Потом. Шо би там політіки не розказували, як би історики хуями не мірялися, но народ наш ніколи, блядь, не забуде Голодомору. І того, що він трапився лише тому, що український селянин, як йому набридло воювать, повірив тодішнім московським пропагандонам. Які, кстаті сказать, були значітєльно тонше і ізощрьоннєє чим теперішні дурні тіпа Діми Кісільова та подобних до нього уродов.
Дєдушка старий і у жізні всяке бачив, но ніколи, блядь, не міг пойнять, як можна допустити до того, щоб в тебе відібрали тобою вирощений хліб і потом на твоїх очах умирали від голоду твої дітки. А ти сидів і даже не сопротівлявся. Та, блядь, в такому случаї дядько бере до рук зброю, об’єднуєцця з другими дядьками в сотні, полки, дивізії і армії та дає врагу такої пизди, шо небу стає страшно.
Моя версія чому так могло статися в Україні проста. Давно доказано, шо в чоловічій частині кожного народу справжніх бійців не більше 5-7%. В мирній жизні вони обачно або хулігани, або спортсмени, або воєнні. Но як тільки война, то лише такі мужчини способні об’єднатися і прикрити собою народ надійним каркасом. Українці з 1914 року воювали. Світова війна, потом гражданська. В бою першими вбивають наймужніщих і найхоробріших. І в 20-х роках процент українських мужчин-воїнів став дуже й дуже малим. Крім того, багато вояків інтернувалося за кордон з військами Директорії, арміями Махно. Виходили з України і організовано і поодинці. І залишилася Вкраїна беззахисна… просто не лишилося справжніх мужчин. Я не кажу про тих, хто вважає себе мужчиною лише на тій підставі, шо носить штани і любить чухать яйця. Бо з таких толк в бою може бути лише тоді, коли попереду сміливий і розумний камандір, а справа і зліва по відважному бійцю. От тоді і цей буде стрілять та принесе якусь користь. Но наприкінці 20-х, в період колективізації справжніх бійців уже не було. А хлопчики ще не встигли підрости.
А шо щас? Щас, я думаю, справжніх Мужчин в України далеко більше, ніж 10%. А завдяки авантюрі, яку замутив Хуйло по доброму совету свого кума Мудачука, українці учаться воювати. Народжується Армія.
Ну а тепер, про любиму дєдушкину тєму – международноє положеніє.
Ніколи ще Україна за свою історію не була у кращому міжнародному положенні, ніж зараз. Але треба правильно розуміти, що таке справжня міжнародна політика і не чекати від світу якихось нереальних ніштяків. Дєдушка так само як і ви с удовольствієм би подивився трансляцію ізбієнія Хуйла лідерами стран Большой Семьоркі. Но це утопія, а нада ставить реальні задачі.
Акцентірую увагу небайдужих громадян, що Хуйло щас вертиться як вуж на сковородці. В нього нема ніде ніяких союзників. А так називаємі «друззя Рассии» обдирають Хуйлостан як липку. Бо за кожну, даже нейтральну заяву в ООН, за кожен голос «за» і даже «утримуюсь», Хуйло винуждєн розплачуватися звонкой монєтой. Бо по другому він дипломатію і не розуміє. І покуда в Хуйла є ще якіто запаси, він ще іскреннє надієцця, що можна перекупити іностранні держави. Ну, наверноє, якіто Науру з Кубою (котрій тікишо списано 30 млрд.долл. боргу) і можна временно підкупити. Но шансів купити Німеччину чи Китай в Хуйла нема ніяких. Я вже не кажу про Великобританію, Японію чи США.
Вообще-то Хуйло – геній міровой дипломатії всіх времьон і народов. Ще ніколи в історії людства не дружили практично всі великі держави, та і весь цивілізований світ проти одного мудила. Всігда еті мудила находили собі хоть яких-то союзників. Но Хуйло таке мудило, шо даже не позаботився об етом. Ну, хуй с нім, з ним. Нас більше цікавить, що діється в стані наших союзників.
Ще раз повторю, що з нами весь цивілізований світ і в цьому ще одна запорука перемоги України. Дуже важливо зберегти цю світову єдність. А для цього треба розуміти, що кожна з країн готова йти у допомозі Україні лише до якоїсь межі. І це нормально. Не можна вимагати від когось із наших союзників дій, на які він іти не готовий. І тим паче не можна звинувачувати його за це у зраді України. Бо так ми відштовхнемо союзника зовсім і створимо привід, щоб у Кремлі полегшено зітхнули. Це як наш Майдан. Хтось міг там бути, а хтось помагав іншим способом. Адже не можна закидати людині зраду Майдану лише тому, що сам він шин не палив, у бій не йшов, а лише раз чи двічі привіз машиною дрова, або навіть просто перерахував якісь гроші. Може то були останні гроші, але вони також допогли нашій перемозі.
Якщо всі країни зроблять хоча б якусь невеличку частину того, що вони можуть і хочуть зробити хорошого для України, отого буде більш ніж достатньо, щоб у Хуйла не було ніяких шансів. Але ж не можна відштовхувати наших закордонних друзів образливими і, головне, незаслуженими, закидами.
Понтому зберігаєм спокій і бадьорість. А дєдушка й надалі уважно стежитиме за тим, що воно в світі коїться. Його задача не заспокоювать людей, а правильно освіщать проісходяще з точки зору інтересів України. Тому обіщаю, як тільки дід замітить якуто хуйню нездорову, по поводу якої слід стривожитися, одразу акцентірує на ній увагу небайдужих громадян.
Покашо все йде у вірному напрямку.
І кстаті. У ранковому випуску міжнародних новин дєдушка, якщо пам’ятаєте, виразив нєудовольствіє, шо вартість нафти на торгах виросла на 0,14%. Дедушка виразив нєудовольствіє і зробив нафтовим аферистам зауваження. Так от, діду доповідають, шо ситуацію виправлено, ціни знижено, а сьогоднішні торги закрилися зафіксувавши подальше здешевлення нафти ще на 0,03%. Невеличке, але як кажуть, копієчка до копієчки… Ну і слухаюцця діда, паразити. Бо іногда одна піздюліна заміняє дві години політінформації.
В об щем, дєдушка ні хвилини не сумніваєцця, що все у нас буде добре, вездє кругом настане парядок, а не те, шо січас. Ну і вибачте за многабукофф… Хазяйство попоране, петунії политі, дєлать нєхуй, от дід по-стариковськи і розпиздівся