|
цитатка
Цитата:
|
Слово «спасибі» живе собі в українській мові, лиха не знає. Є воно в словниках, є у творах класиків, є й у живій мові.
Спасибі... Дякую вам, Шовкун! - І з очима, повними сліз, Шура гаряче тиснула йому шкарубку руку (О. Гончар); - Оце двигун!.. От спасибоньки, Харитоновичу! (Я. Баш)
за спаси́бі. Даремно, без оплати, безкоштовно. В пляшці була не горілка, а кислий оцет. Хоч оцту теж за спасибі не купиш, але Сивокіз образився (П. Панч); Багато громадян, здебільшого пенсійного віку, хворі, через свою неміч не здатні самостійно забезпечити себе паливом, викопати картоплю, зорати город тощо. За “спасибі”, погодьтеся, такі послуги вже не роблять (З журналу).
і спаси́бі не сказа́ти кому. Виявити невдячність, зневаживши, образивши кого-небудь. — Не буде нам ні слова, ні пам’яті; хто нас поховає, хто нас пом’яне? Розтратять, що ми зібрали, а нам і спасибі не скажуть (Г. Квітка-Основ’яненко).
ні за спаси́бі. Без будь-якої вигоди; нічого не маючи за що-небудь. (Юда:) Яку я втіху мав? За жебраками носити торбу, попихачем їм буть ні за спасибі! (Леся Українка).
сказа́ти спаси́бі кому і без додатка. Бути вдячним за що-небудь, задоволеним чимсь. За дві-три ліричні поезії теж сказали б велике спасибі (упорядники альманаху) (М. Коцюбинський); Скажіть спасибі мені, що заступався за вас. Перед секретарем одстоював! (М. Стельмах).
спаси́бі ва́шій тьо́ті (ва́шому ба́тькові), ірон. Уживається для вираження незадоволення тим, з чим хто-небудь не може погодитися або чого не може прийняти. — Ви могли б організувати якусь акцію на Сході. — Спасибі вашій тьоті! Лізьте самі в те пекло (П. Загребельний).
|
|