По Сидорчуку.
Що маємо, те маємо. Не геній, але місце своє виборює. Мені найбільше неподобається, що він уникає м'яча, коли нас пресингують. Пристроюється до суперника і починає руками показувати - тому давай чи цьому давай. Хоча, якщо зробить кілька кроків вбік, може опинитись у значно кращій позиції, ніж ті, на кого він радить пасувати.
Плюс його періодично клинить і він обрізається там, де вже п'ять раз можна було як не пасонути свому, то хоч вибить нах. І справедливості став вимагати ледь не більше, ніж вимагав колись молодий Гармаш.
А в іншому - можна терпіти