|
147326, Бухтій, я для себе це пояснював тим, що в випадку з захопленням кораблів Росія не просто визнала цей факт - вона галасувала про це на весь світ. А на Донбасі - "настамнєт" і "ета гражданская вайна" (А колективний захід при цьому сором'язливо відводив очі і обмежувався черговим гострим занепокоєнням). Але все це - лише мої домисли, абсолютно нічим не підкріплені. Тому то й хотілося побачити якісь експертні думки, які б або підтвердили моє припущення (і тоді б стало зрозуміло, чому воєнний стан не був оголошений), або ж спростували його (і тоді хотілось би побачити пояснення, чому цього не було зроблено). В законі Про правовий режим воєнного стану немає визначень, що таке збройна агресія чи загроза нападу. Пропозицію про введення воєнного стану Президенту подає РНБО. Але ж і вони мають чимось керуватися, щоб обґрунтувати цей крок. Турчинов свого часу пояснив, чому він не ввів воєнний стан в 14-му році. А от чому цього не було зроблено в 15-му, вже після прийняття закону, я так інформації і не знайшов.
KIO, суто на відчуттях, на емоціях я з тобою повністю згоден. Запорєбріком на той час ще сяк-так намагалися "соблюсті політес" і з нетерпінням чекали від України якогось необачного кроку, який дав би їм формальний привід для повномасштабної відкритої агресії. І, на мою думку, тільки дипломатичні таланти Пороха провели тоді Україну над прірвою.
|