Штош, півфінал — так півфінал.
Треба ж якось переключатись з нашого суму.
VS
Деталі підкатом
Скрытый текст:
Статистичне:
1) Останній раз в офіційних турнірах пересікалися на кубку світу 1999 року.
2) Останні 6 зустрічей виграли Аллблекс, але в 5 з них різниця була 8 і менше очок.
3) Найпотужніші за грою команди на турнірі.
Про що нам говорять стартові склади і заявка:
1) У англійців косметичні зміни в складі. З цікавого - переведення зіркового флайхава, капітана команди Фаррелла на позицію 12 номера. Така собі опція мати другого прихованого розігруючого в центрі. Ідея не нова і практикується багато ким. Габарити йому дозволяють, а Форд розганяє не гірше за нього. Решта — бойовий склад без варіацій. Ще й тому, що лавка у них не настільки глибока.
2) А от у аллблекс все куди цікавіше. Якщо говорити просто, то Гансен вирішив грати в повний контакт і ламати англійців першу половину гри, а не робити ставку на швидших гравців. Англійці - найважчі на турнірі, саме тому номінального лока, третього брата — Скотта Барретта, опустили в третю лінію фланкером. Плюс в запасі Сем Кейн, якого прочили зміною легедни Річі МакКо (але він не тягне такий захмарний рівень), а на його місті шалений Арді Савеа. Захисники теж найгабаритніші та наймолодші — фізику розміняли на досвід. 12 номер Лінер-Браун - 97 кіло, 13 номер Ґудхью - за 100 кіло, 11 номер Брідж - 96 кіло, 14 номер Рііс — 98 при зрості 181.
Націкавіше - найкращий флайхав світу Боден Барретт (головний брат) так і гратиме фуллбека, де його награвали весь турнір. Мати такий склад аби ставити його 15 номером на півфінал — мрія будь-якого тренера. Але Моунґа продемонстрував, що він готовий бути 10-ою на топ-рівні.
Відмінність з ситуацією з Фарреллом полягає у тому, що той гратиме центра, а відповідно набагато більше буде задіяний у силовій грі. Боден матиме набагато більше шансів підняти голову і роздивитися що відбувається.
3) ТТХ схватки по позиціям. Першими вказані англійці.
4) Слабкі моменти і ключові протистояння
У англійців більше незіграної молоді, яка може попливсти під тиском. Плюс у них куди слабша лавка і кількість супер зірок все ж менша.
У аллблекс найбільше занепокоєння викликають стовпи — з чотирьох у заявці три полінезійця і вони не такі досвідчені. А у великих маорі і самоанців буває погано з ігровою дисципліною, особливо, якщо щось йде не так. Можуть напривозити штрафних/карток.
У англійців головна ударна сила - 11 Джонні Мей, 8 Біллі Вуніпола, 10 Форд, 12 Фаррелл, 13 Туїладжі.
Аллблекс — найкраща пара локів в світі 4 Реталлік, 5 Вайтлок, 7 Савеа, 8 Рід, 9 Аарон Сміт, 14 Рііс, 15 Барретт. На лавці слід відмітити 20 Кейна, 22 Сонні Білл Вільямса, 23 третього брата Барретта - Джорді.
Резюмуючи: в'язка силова гра, принаймні у першій половині. Використання по максимуму помилок супротивника. Якщо десь по позиціям в англійців буде тонко, аллблекс давитимуть туди. Якщо стабільно - дуже близька гра. ПО перерві все може сильно змінитися через довшу лавку та втому ключових гравців англійців
60 на 40 за аллблекс, але не думаю що різниця буде більшою за 10-12 в будь-яку сторону.
# 
