Гурон, повертаючись до питання офшорів.

Зараз напишу те, що УР продає як консультацію за 20к Євро. Але у нас буде за прининципом pro bono, тому вдячні слухачі за рецептом Вуву можуть по 20 євро скинути якимось фонду "Повернись живим", абощо.

Як казав хтось з великих: "Людство позбулося би багатьох проблем, якби заздалегіть домовилося про значення тих чи інших слів."

Тому, давай спочатку про термінологію поговоримо.

Отже, треба розрізняти між собою поняття офшор та так звані "низькоподаткові юрисдикції".

Як свідчить історія, зброя нападу у розвитку завжди випереджує зброю захисту. Тому способи ухилення від оподаткування завжди випереджають способи латання цих дірок. Ми, як ти розумієш, зовсім не знаходимся в авангарді світових ідей щодо уникнення оподаткування. Хоча б тому, що у нас 70 років була планова економіка. І те свавілля з уплатою податків, яке тривало/частково триває досі, є зовсім не унікальним. Просто розвинені країни вже давно цим перехворіли і такі дитячі хвороби (способи уникнення оподаткування які до недавнього часу використовувались у нас масово) лікують на раз. Тому там і вже тут ур-оподібні спеціалісти дуже в ціні, які роблять все легально, красиво і правильно, використовуючі найменші шпарини і зміни податкового законодатства в умовному жопостані, щоб перебудувати грошові потоки великої корпорації.

Повертаючись до визначень:
1) Офшор - теорія фінансового і податкового права говорить нам, що будь-яка компанія заеєстрована в іншій юрисдикції та яка знаходиться під котролем однієї особи є офшором. Тобто, будь-яка транснаціональна корпорація є офшороною сама до себе, бо структурує дохід і платить податки по всьому світі.

Але, якщо брати вузьке визначення, то на сьогодні класичний офшор - це компанії які не мають права вести будь-яку діяльність на території країни, де вони зареєстровані. Вони також звільнені від будь-якої податкової звітності та сплачують лише фіксований податковий збір.
Приклади класичних офшорів: Беліз, Панама, Домініка, острів Джерсі та інші.

Тобто, це аналог нашої спрощеної системи - заплатил 500 гривень і нікого не їбе твій дохід.

Навіщо використовують - володіння корпоративними правами, чорний нал, сокриття доходів, фінансування всяких незаконних операцій і т.д.

Перелік офшорних зон для України встановлений http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/...43180434333194

2) Офшори з низьким рівнем оподаткування
Компанії, зареєстровані в офшорних зонах із низьким рівнем оподаткування (юридично офшори), повинні здавати звіти та платити податки за спрощеною системою оподаткування.
Приклади офшорів з низьким рівнем оподаткування: Великобританія, Кіпр, Гонконг, Нова Зеландія.

Тобто це % з обороту цих компаній.

Навіщо використовують - володіння корпоративними правами, структурування грошових потоків за видами, сокриття доходів, і т.д.

Перелік низькоподаткових юрисдикцій для України встановлений http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/977-2015-%D1%80

3) Офшори з рівнем оподаткування вище середнього
Компанії, зареєстровані в таких юридичних зонах, використовуються для забезпечення високого рівня довіри, вони зобов'язані сплачувати всі податки та здавати звіти, завірені аудитором.
Приклади таких юрисдикцій: Австрія, Швейцарія, Данія.

Навіщо використовують - володіння корпоративними правами, структурування грошових потоків за видами, підготовка міжнародного бізнесу для продажу, виходу на IPO, і т.д.

Тобто, далеко не всякий офшор є злом.

***
Тепер поглянемо на те, як кошти можуть потрапити в офшор. Варіантів не так багато, як здається.

1) Оплата за придбані товари.
Треба бути повним ідіотом, щоб купляти щось реальне через офшор. Тим більш, фіктивне.
Тому що:

Цитата:

140.5. Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується: 140.5.1. на суму перевищення ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки", над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 цього Кодексу. Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року; {Підпункт 140.5.1 пункту 140.5 статті 140 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016} {Підпункт 140.5.1 пункту 140.5 статті 140 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016} 140.5.2. на суму перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом "витягнутої руки", при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 цього Кодексу. Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року; {Підпункт 140.5.2 пункту 140.5 статті 140 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016} {Підпункт 140.5.2 пункту 140.5 статті 140 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016} 140.5.3. на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації; 140.5.4. на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у: неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ і неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону; нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

Тобто ти сам себе наказуєш на гроші купуючи там щось. Ти собі дохід збільшуєш (!) витрачаючи гроші (!).
Плюс у тебе валютний контроль. Тобі треба за 90 днів товар ввезти на териториію України, бо штрафи там астрономічні за кожен день прострочення.


2) Оплата за придбані послуги/роботи.
На додаток вказаного вище існує обмеження дерзовнішінформа - всі послуги дорожче 100000 Євро підлягають попередній оцінці щодо вартості.

Хоча тут варіантів більше і вони використовуються. Але треба розуміти, що вони не універсальні і не підходять усім.
Наприклад, транспортні компанії, власники суден полюбляють фіктивно ремонтувати їх закордоном. Але відсоток таких щасливців невеликий.
Замовляють рекламу, інжиніринг, консультування, юридичні послуги. Але й тут не все атк просто. Треба доводити як це пов"язано з твоєю діяльністю, писати звіти пухкі. На рекламу окремий податок - 20% на суму при виплаті будь-куди за кордон.

Тобто тут варіанти є, але далеко не всі без допомоги ур-оподібних зможуть пропетляти при перевірці податкової.

3) Дивіденти
Тобто виплата акціонерам після сплати всих податків тут. Використовується рідко, бо дорого. Та й треба ще заплатити податок на репатриацію доходів нерезидентів - 15% (може бути знижений за двосторонньою угодою про уникнення подвійного оподаткування, але як ти розумієш з офшорами таких угод немає).
Тобто якщо якийсь ідіот хоче платити дивіденти на Сейшельські острови, то ніхто йому заважати не буде.

4) Проценти
Оплата транскордонних кредитів, лізингів і т.д.

Використовується рідко, бо не всі зможуть собі це дозволити. Кредит з закордону треба реєструвати в НБУ перед цим, а лізинг не всім потрібен, та він й реальний буде.

+ податок на репатріацію, як і з дивідентами.

Хоча, ті, хто може собі дозволити, часто використовують внутрішньокорпораційне кредитування.

Умовно загоняють 1 млн євро з Кіпру зі своєї компанії і платять 11% річних туди мінус 2% на репатріацію.

Але ти при отриманні кредиту збільшуєш собі дохід на цю суму. Хоча, якщо гривня девальвує стабільно, то згодом ти отримаєш зиск.

Але ти розумієш, що % тих, хто може собі це дозоволити не такий й великий.

5) Роялті
Оплата за знаки, інтелектуальну власність.

Популярний варіант. Але знову ж податки на репатріацію.
Плюс обмеження

Цитата:

140.5.6. на суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу), що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відсотки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення"), а для банків - в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному. Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо: операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки", відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту; {Підпункт 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016} 140.5.7. на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь: {Підпункт 1 підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016} 2) нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам; 3) нерезидента щодо об’єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України. У разі виникнення розбіжностей між контролюючим органом та платником податку стосовно визначення особи, у якої вперше виникли (були набуті) права інтелектуальної власності на об’єкт інтелектуальної власності, такі контролюючі органи зобов’язані звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, для отримання відповідного висновку; 4) нерезидента, який не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої він є; 5) особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу; 6) юридичної особи, яка відповідно до цього Кодексу звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена в пункті 136.1 статті 136 цього Кодексу;

Тому перереєструвати/зареєструвати україномовний знак на Кіпр і платити туди роялті не вийде:)




Так що все не так просто і легко, як кричать зрадофіли, вомбати та інші щодо офшорів.