Останнє. Особисто я, в обраному шляху реформування держави (назву це так) не бачу перспективи. Грузинські, українські хлопчики та дівчата на керівних посадах це відверте знущання. Ніхто мене не переконає, що у, напр., силових структурах немає порядних, розвинених людей з серйозним досвідом та розумінням системи. Як правило навіть їх колеги знають, що (примітивізую) умовний Микола хабарів не бере, під керівництво не прогинається, є кваліфікованим спеціалістом, тому і не рухається вже 10 років с посади начальника відділу, бо "хтось має працювати". Ще раз повторюю, що висловлююсь дуже спрощено.
Питання в іншому. В лайні людей в чистих білих сорочках не знайдеш. Країна така. Це нормально.
В нас наразі чистими вважаються ті хто або нічого не робив, або найоголосніше верещить, що саме він найчистіший.
Єдиний шлях це виховання дітей, освіта, культура. Можливо я щось пропустив, але заруби на вищому рівні за посади в мін освіти, культури, молоді та спорту не по ітив. Вони ж всі поведені на процвітанні країни, на її майбутньому, так якого пхатись у ті галузі в яких ти взагалі нічого не розумієш?
Звичайно система має також змінюватись за рахунок зважених кадрових рухів.
За великим рахунком, це дуже важке питання.
П.С. від слова "люстрація" з рота персонажів типу Єгоркі вже просто верне. гірше за ідіота може бути лише ініціативний ідіот.